Знаєш, є така рекомендація для хлопців: перед тим, як закохатися, подивися, як мама дівчини ставиться до її батька.
Думаєш ти не така, як мама?
Всі ми родом із дитинства. Вбираємо непомітно для себе батьківську поведінку, способи реагувати на ситуацію, страх, образи.
Навіть якщо ти багато разів, спостерігаючи за сварками батьків, давала собі слово, що ніколи будеш себе так поводити – не факт, що зможеш контролювати свою реакцію в провокаційній обстановці.
Ситуацій, коли бажання партнерів не збігаються, у відносинах дуже багато.
Від дрібних, де можна поступитися, піти на компроміс, до значних – де зачіпаються основні цінності та установки.
Наприклад – у твоїй голові зародилася думка: спочатку пиво з друзями, потім і до алкоголізму недалеко.
І зріє ідея будь-якими способами не пускати і забороняти – маніпуляції, дрібний обман на благо (у мене температура, залишся зі мною).
Або того гірше – скандал, з докорами: хто тобі важливіший, ти мене не любиш…
На що потрібно звернути увагу?
Читаючи ці рядки, не прокручуй подумки ситуації, які залишилися в минулому.
Неможливо згадати точно, яким тоном ти казала, що тобі відповів коханий і т.д. Просто наступного разу за таких обставин поспостерігай за собою.
Таке спостереження буде більш об’єктивним і дозволить зробити висновки про ваші стосунки.
Різниця в поведінці, коли ви удвох і в компанії
Практично всі мами-деспоти дуже привітні, люб’язні, а іноді й гіперактивні в соціумі: на роботі, у дитячому садочку та школі.
Якщо їм доводиться робити зауваження своєму чоловікові (або тобі) на людях – вони цідять крізь зуби, або пропонують відійти. Збоку – сімейна ідилія.
Основні баталії розгоряються потім удома: не те сказав, безглуздо виглядав, стояв зігнувшись… Супроводжується це звітування трагічними вигуками: «Виставив мене на посміховисько», «Я за тебе червоніти змушена». Загалом – модифікації знаменитого «що подумають люди».
І тобі в дитинстві неодноразово доводилося чути:
– давай переодягнемо сукню, а то сусідка скаже, що ти нечупара,
– хіба можна бути таким нетямущим, вчителька всім розповість,
– у цьому безглуздому костюмі підеш у театр, мене ганьбити?
Придивися до своєї поведінки в компанії.
Варто насторожитися, якщо твій хлопець частенько чує від тебе слова, сказані ніби жартома: «вдома обговоримо», «я потім розповім, як треба», і подібні.
Тобі не комфортно перебувти серед його друзів, але ти робиш вигляд, що все добре – смієшся, підтримуєш ігри чи забави, від яких тебе насправді нудить.
Потому наодинці з юнаком на підвищених тонах розповідаєш йому, які у нього відстійні приятели. Закінчується все ультиматумом – чи вони, чи я.
Тут одне з двох:
Якщо почуваєшся не «у своїй тарілці» у компанії приятелів, тобі не подобаються його захоплення, стиль життя, моральні підвалини – може, цей юнак не той, хто тобі потрібен?
Якщо хлопець тобі дуже подобається, тільки нехай він:
перестане дружити з тими пацанами, поміняє хобі, лягатимє раніше спати, припинить їсти м’ясо, слухати свою маму та важкий рок –
може тобі потрібно переглянути своє розуміння стосунків та кохання?
Дрібний контроль у побутових питаннях
Мама-командир вважає твого тата розсіяним, не здатним зробити правильно будь-яку дрібницю?
Подивися, чи немає за тобою такого ж грішка, який ти називаєш турботою.
Знаєш і нагадуєш розклад його іспитів. Ідеш з дому раніше – дзвониш, щоб дізнатися, чи вчасно він прокинувся.
Дівчата зазвичай питають, що в цьому поганого? Невже буде краще, якщо хлопець запізниться на важливу зустріч чи іспит?
Погано інше – Ти вважаєш його нездатним зробити те, що легко виходить у тебе.
Завести будильник, відзначити у своєму розкладі зустріч, запам’ятати, де лежать сорочки – це не складні дії, які цілком під силу хлопчику старше 12-13 років.
Можливо, спочатку така турбота буде тішити його самолюбство, але згодом дівчина, як правило, прагне розширити зону контролю.
Ось тут юнак не витримує.
А оскільки хлопці не майстри з’ясування стосунків, чи не можуть виразно сформулювати, що саме стало «не так» – він просто розгорнеться і піде без пояснень.
Почне уникати тебе, чи зможе видавити «давай розстанемося».
Як перестати контролювати?
У легкому випадку – нагадуй собі частіше, що твій приятель – самодостатня особистість, здатна впоратися з дрібними побутовими питаннями, і не тільки з ними.
При тотальному бажанні контролювати все і всіх навколо – краще звернеться за допомогою до психолога чи психотерапевта. Поки що не відвернулися друзі – подруги.
А що ж тоді «турбота»?
На відміну від контролю, що народжується зі стану страху, турбота походить від емпатії.
Емпатія – це коли одна людина здатна зрозуміти емоції іншої. Співпереживання стану, в якому перебуває інша особа.
Прояв турботи – це зігріти чай, не чіпляючись з питаннями, коли у партнера день не задався.
Зрозуміти бажання другої половинки, якщо він (або вона) хоче провести час на самоті.
Не дорікати, а підтримувати у разі невдачі.
Запропонувати зробити масаж, або запитати, чого хочеться людині на даний момент.
Не робити дурних висновків «Отже, він мене розлюбив», якщо хлопець кілька днів задумливий, чи просить перенести зустріч. І тим більше не влаштовувати з цього приводу скандалів.
Слова паразити
Це слова та висловлювання у мові, які ми, як правило, вимовляємо, навіть не усвідомлюючи. Є необразливі, такі як: насправді, типу, зрозумів, дивись сюди.
А є жахливі монстри, що гублять стосунки:
– Скільки разів тобі говорити,
– вічно ти все забуваєш,
– ти що, зовсім…
– ой, і так все ясно.
Але почути їх не просто, якщо ти говориш, не замислюючись – як твоя мама татові.
Дуже хороша ідея записати свою «полум’яну промову» на диктофон. Коли відчуваєш, що ти явно роздратована, вважаєш, що твій хлопець зробив щось не так і хочеш висловитись.
Натисніть кнопку «запис» у своєму смартфоні (айфоні), а потім послухай.
Думаю, неприємні відкриття від прослуховування інтонацій та виразів тобі гарантовані.
А це все чув пару хвилин тому твій хлопець…
Як перестати вживати такі фрази?
На жаль, вони є лише наслідок, причина лежить набагато глибше.
Це твоя зневага до людей і відсутність поваги до них, передана тобі твоїми батьками. Це не означає, що вони є основою твого характеру.
Можливо, навіть у кожному десь глибоко сидить якась частина цих якостей. Питання – як це заважає у житті, у спілкуванні.
Напевно, ти – добра, культурна дівчинка, яка думає, що поважає всіх.
Але, скажи чесно: яке відчуття народжується всередині, коли ти бачиш двірника; або людину іншої національності; чоловіка, що виходить із Феррарі; чи алкоголіка?
Кожного, про кого твоя мама говорила щось зле та агресивне:
Ніяк не жеруться. Накрався, хапуга. Понаїхали, …. (далі йшло зневажливе слово в тему).
Ти ніколи не влаштуєш сварку при людях, можливо, взагалі уникаєш конфліктів.
Просто скидаєш виклик на телефоні, або мовчиш по три дні, зневажливо дивлячись на свого хлопця, щоб розумів, як винен.
“Він повинен сам здогадатися в чому його вина” – це одна з найбільш руйнівних фаз.
І такою поведінкою легко завести в глухий кут ваші стосунки.
І що з цим робити?
Працювати над собою.
Зрозуміти, що будь-яка людина є унікальною і має права на свої переконання, помилки та стиль поведінки.
Що докорами та ультиматумами стосунків не побудуєш. Шукати людину, з якою тобі комфортно. Розвивати емпатію. Жити своїм насиченим життям – тоді змінювати інших не буде часу.