Грати в бірюльки походження фразеологізму
Відкриваємо словник:
Бірюльки – набір дуже дрібних іграшкових предметів (посуди, драбинок, капелюшків, паличок та ін.) Гра в бірюльки полягає в тому, щоб з купки таких іграшок витягувати спеціальним гачком одну іграшку за іншою, не торкнувшись і не розсипавши інших.
У переносному сенсі: грати в бірюльки – займатися дрібницями”.
На перший погляд, бірюльки – дійсно простецька, невигадлива забава.
Але вона зовсім не марна, і саме тому педагоги витягли її з минулого (а це гра старовинна) і адаптували до сучасних умов як розвиваючу гру для дітей.
Яка користь дітям від цієї гри – можна дізнатися, дочитавши статтю до кінця або зазирнувши в кінець.
Правила гри в бірульки
- З відерця вивалюють на стіл купкою крихітні дерев’яні фігурки – це бірюльки.
- У кожній бірюльці – кілька отворів діаметром по 1 мм.
- Тому перш ніж вибрати, яку бірюльку підчепити, потрібно спочатку її знайти, подумати, оцінити ситуацію.
- Виграє той, хто зможе витягнути більше іграшок.
Потрібно підчепити бірюльку гачком, зробленим зі сталевого дроту і витягнути з купи. За старих часів гачки робили з балалаєчних струн.
Спочатку як бірульки використовувалися соломинки.
Пізніше майстри робили бірюльки у вигляді найрізноманітніших мініатюрних предметів:
- кухонного начиння та посуду з ручками – каструлек, чашок, чайників;
- музичних інструментів – флейти та контрабаса;
- взуття;
- капелюшків;
- предметів побуту та меблів;
- просто паличок.
Зберігали їх у спеціальних коробах-укладках, виточених з дерева у формі яблука, груші або ріпи. У кожній коробочці зазвичай містилося 32 бірюльки.
Спочатку гра в бірюльки вважалася грою бідняків, в основному в неї грали в селянських сім’ях.
Але захоплення поширилося і в другій половині XIX століття стало справжнім бумом.
Від гри неможливо було відірвати цілком солідних, ділових людей.
Вона була модною серед світських дам, в аристократичних салонах, вищому світі. Вигадливі бірюльки майстерної роботи робилися на замовлення.
Скриньки та коробочки, в яких вони зберігалися, прикрашалися коштовним камінням і тонким різьбленням.
Відомі бірюльки розміром з крупинку: їх поміщали в коробочку, вирізану з лісового горіха. Це, звичайно, вже витвір мистецтва.
Бірюльки часто продавалися в кондитерських. У коробках із цукерками несподівано для власника можна було виявити сюрприз – іграшки-бирюльки.
Поширеним подарунком на Різдво були ялинкові прикраси з шоколаду. А в них вкладали малесенькі бірюльки.
Такий прообраз сучасного Кіндер-сюрпризу був.
Популярність гри
Причина в тому, що дитина під час гри навчається:
– спілкуватися з однолітками;
– правильно розподіляти та концентрувати свою увагу,
– напружувати та розслабляти м’язи пальців,
– розвивається точність та координація рухів;
- тренується терпіння, посидючість, акуратність і наполегливість.
Крім того, ця гра розвиває просторову уяву дитини.
Ось і виходить, що бірюльки – дрібниця за формою, але не за змістом.
Ваша Мілена Апт, Libelle.