Чоловік: Ти говориш як ідіотка …
Дружина: Я говорю так, щоб ти зрозумів…
Не дивуйтеся цій темі. Схоже, особисті стосунки у стилі “садо/мазо” стають нормою на всіх особистісних рівнях спілкування.
Садизм – схильність людини доставляти страждання іншому і від цього отримувати задоволення. Людина, схильна до садизму, б’є словами, обов’язково слабшого. Він знає, куди треба вдарити, щоби зробити боляче. Він уже намацав уразливі точки партнера під час перших побачень.
Де садизм, там і мазохізм поряд. Не можуть вони один без одного.
Існує три теорії пояснення садистичності:
1) соціально-психологічна.
Люди в авторитарному суспільстві, де пригнічена сексуальність, компенсують її збоченими садистичними формами;
2) особистістна.
Неправильне виховання, зокрема, заборона прояву сексуальності. Надмірно суворі батько чи мати стимулюють фантазію. Дитина починає жити тим, що спочатку народжується у її голові. Розуміння справжнього світу ускладнюється. Вчинки стають такими ж, як і картинки в голові – не завжди “невинними та романтичними”;
3) біологічна.
Існує особливий генітальний тип, так звані “чоловіки з великим сексуальним потенціалом та низьким інтелектом” – можливі ґвалтівники.
Як правило, на садистичність впливають усі три фактори. Але середовище, в якому дитина зростала, грає визначальну роль. Якщо батьки сильно докоряли за те, що дитина не могла привчитися користуватися горщиком, то в дитини може з’явитися жорстокість і бажання помститися вже у віці від півтора до трьох років.
Садисти та мазохісти
За садистичного чоловіка, як правило, виходить заміж жінка з мазохістськими нахилами. Чоловік-садист та жінка-мазохістка не можуть жити разом, але розлучитися їм складно. Часто вони змінюється ролями. Сьогодні він нападає, вона приймає удари на себе, завтра навпаки.
Садист (неважливо хто – чоловік чи жінка):
- зайво суворий і прискіпливий;
- схильний до покарання дітей;
- часто перебуває у поганому настрої;
- розуміє та пишається своєю поведінкою або не розуміє та тероризує оточуючих на несвідомому рівні;
- схильний до занудливості;
- сіє навколо себе страх;
- зайве сентиментальний, тому що в душі мазохіст;
- любить вибиватися в начальники, але перед своїм начальником боїться. Він не може бути з кимось у рівних відносинах;
- зганяє садистичною поведінкою свої комплекси та нереалізовані почуття (чоловік – невдаха на роботі б’є свою дружину, щоб відчути свою силу);
- боїться сили.
Мазохіст:
- страждає на комплекс неповноцінності;
- відмовляється від допомоги інших;
- воліє самостійно набивати шишки та насолоджуватися болем втрат;
- не може твердо сказати “ні”;
- часто каже собі, що він нікому не потрібен;
- хоче, щоб його принизили;
- чекає, коли його пожаліють.
Що робити, якщо ви насолоджуючись постійними сварками та приниженнями, відчуваєте одночасно нестерпний біль від них?
По-перше, що б вам не говорили, за що б не дорікали – не зациклюйтеся на цих словах.
Ви – найкраща жінка. І якщо його щось у вас не влаштовує – це його проблеми. Але ніяк не привід вам думати так само, як він.
По-друге, поспостерігайте за сваркою збоку. Стати свідком, а не учасником конфлікту. Тоді потім, коли ви ненароком згадаєте, воно не здасться вам жахливим. До того ж, ви зрозумієте, з чого сварка починається, і в майбутньому її вдасться нейтралізувати ще в зародку.
По-третє, вам треба зрозуміти, яку роль ви граєте під час сварок, чого хочете добитися і чи можна добитися того ж самого іншим способом. Садистки, принижуючи і ображаючи, хочуть добитися одного: щоб людина відчула себе нікчемністю. Тоді вона зрозуміє, що нікому не потрібна (хто ж її таку терпітиме) і нікуди не подінеться.
Тобто прихований сенс садизму – прив’язати.
Мазохістки тиснуть на жалість і хочуть, щоб їх пожаліли, пригріли, попестили.
Але мазохістки не знають, що, втішаючи жінку під час плачу, чоловіки насправді почуваються вкрай незатишно. Жіночі сльози чоловіків дратують. Зате вони вітають кокетливу слабкість та незахищеність.
По-четверте, необхідно визначитися: можете ви жити з цим партнером чи ні.
Якщо можете, проблеми немає. Якщо ж ви обтяжуєтесь, але не вистачає сил піти, перестаньте звинувачувати себе за це. Ви живете з ним, тому що це ваш вибір.
По-п’яте, таки поговоріть з партнером і виділіть заборонені теми, неприємні вам обом. Це може бути секс, зовнішній вигляд, батьки, смак, зради, фізичні вади, негативні звички, політичні уподобання та релігійні погляди.
По-шосте, якщо ви садистка, навчитеся стримувати свої пориви, а якщо мазохістка, вмійте говорити “стоп” іншій людині.
Якщо ви хочете щось серйозно змінити у ваших стосунках із партнером – почніть із себе. Знайдіть хорошого психотерапевта, який допоможе розібратися в причинах такої поведінки та скоригувати її.
Ваша Мілена Апт, Libelle.