Термін “метросексуал” був узвичаєний журналістом Марком Сімпсоном на сторінках американського Інтернет-видання Salon.com.
Метросексуал простими словами
Сімпсон наводив як приклад культовий серіал “Секс у великому місті”, в якому головна героїня Керрі Бредшоу вперше заговорила про “нову породу чоловіків-натуралів, що виникла на Манхеттені на хвилі зайвої тяги до моді, екзотичній кухні, мюзиклам та антикваріату”.
Марк Симпсон назвав їх “метросексуалами”.
Хто такий метросексуал?
На думку Сімпсона, типовим представником є молода людина з пристойним доходом, що живе у великому місті, столиці (метрополії) або поряд.
Оскільки саме там розташовані найкращі магазини, престижні клуби, спортивні центри та салони краси.
Його єдина сексуальна орієнтація – любов до себе і пошук насолод для себе. Такий чоловік – активний споживач модної косметичної продукції, вишуканий гурман, обожнює шопінг.
За відсутності модних тусовок, бутіків і доступу до розваг він задихається, як риба без води.
Метросексуали найчастіше зустрічаються серед представників модельного та шоу-бізнесу, які традиційно пов’язують успіх і любов публіки виключно із зовнішністю.
Ікона метросексуальності – англійський футболіст Девід Бекхем, який раз у раз вражає своїх шанувальників новими стрижками, сережками, рожевим манікюром і пристрастю до екстравагантних нарядів.
Проте найбільше, на думку дослідників проблеми, впровадженню метросексуальності в маси сприяли не окремі знаменитості, а деякі фільми.
Крім героїв “Сексу у великому місті”, в цей ряд ставлять Патріка Бейтмана, заможного япі з “Американського психопата” та персонажів “Бійцівського клубу”.
Звідки вони взялися?
Є думка, що метросексуали з’явилися в результаті активного феміністського руху – жінки домоглися права бути схожими на чоловіків. А чоловіки, у свою чергу, захотіли бути схожими на жінок і використовують для завоювання жінок їхню ж зброю: ідеальний зовнішній вигляд.
Між іншим, зі спостережень натуралістів: півень завжди красивіший за курку. Курка вона гарна вже тим, що курка. А півню, щоб курка на нього увагу звернула, треба прихороборитися, гарне пір’я розпушити і т.д. Можливо, метросексуалізм – це якесь повернення до природи?
Дехто впевнений, що метросексуали – просто покоління зніжених маминих синків.
Інститут сім’ї руйнується на очах, розлучені жінки виховують хлопчиків поодинці, і ті, виростаючи, просто не мають поняття, як повинен поводитися чоловік. Вони лише знають, як поводиться жінка.
Тому в їх поведінці так багато рис, властивих слабкій статі.
Просто маркетинг?
Марк Сімпсон зазначив також, що тип метросексуалу – продукт економічного розвитку.
Сучасне суспільство споживання потребує нових покупців, і завдання як виробників, так і рекламодавців – привести в магазини чоловіків, прищепити їм смак до шопінгу.
Таким чином до ринкових механізмів підключається потужний загін споживачів.
Якщо жінки та підлітки вже давно потрапили до “мережі” торговців, то чоловікам досі вдавалося тримати оборону.
За традицією чоловік заробляв гроші, а жінка їх витрачала. У магазинах чоловік губився, нудьгував, просився додому.
Погляд метросексуалу завжди сповнений споживчого бажання, придушити яке він не в змозі.
Пітер Хімен, автор збірки гумористичних есе “Метросексуал мимоволі: спроба втекти від життєвих негараздів”, впевнений, що метросексуальність – це не явище міської культури, а лише вдалий маркетинговий хід:
“Метросексуальна революція не створила нічого нового. Це просто ефективніший спосіб продавати дорогі креми для обличчя.
Крім того, це спроба зіграти на старому і добре відомому принципі просування продукції, який передбачає пробудження в клієнтах чунезахищеності.
Той самий принцип дуже успішно застосовувався протягом десятиліть до жінок”.
Метросексуалізм це стиль чи ні?
Одні кажуть – так, інші – ні. На мене, метросексуали – просто один із різновидів чоловіків (порода чоловіків, за словами Керрі Бредшоу).
Можна скільки завгодно укладати зачіску волосок до волоска, робити манікюри, педикюри, пілінг і депіляцію, носити модні шмотки, але не бути при цьому стильними.
Стиль – це коли на першому плані особистість.
Свого часу Марлен Дітріх першою з жінок одягла чоловічий костюм, ввівши в жіночий гардероб елементи андрогінності. Вона стала від цього ще жіночнішою.
Метросексуал, витрачаючи всього себе на себе, втрачає свої чоловічі ознаки. І йому все менше потрібна жінка. Це обтяжливо. І любить він лише самого себе. Як Нарцис.
От цього нарцисизму у метросексуалів валом, щоб там не говорили.
І, як наслідок, виникають комплекси та фобії. Наприклад, дисморфофобія, яка передбачає наявність у людині страхів і переживань щодо своєї зовнішності: щось у ній те, мовляв, гірше, ніж в інших. І розпочинається боротьба за відповідність…
Пост скриптум
Компанія Euro RSCG провела опитування більше тисячі чоловіків у віці 21-48 років з різним сімейним становищем і соціальним статусом. Респондентам запитали: “Якби фея запропонувала виконати одне, але найзаповітніше бажання, то яким би воно було?”.
- 35% чоловіків мріють “жити щасливо до старості з коханою жінкою”.
- 22% – бажають бути батьками щасливих та здорових дітей.
- 10% – хочуть мати вірних друзів.
- Усього 8% чоловіків обирали славу та багатство.
Під час опитування також з’ясувалося, що 89% чоловіків вважає за необхідне виглядати доглянутими, підтягнутими, добре одягненими.
Приблизно половина респондентів заявила, що манікюр та чищення обличчя – речі першої необхідності для створення іміджу солідної та сучасної людини.
Ваша Мілена Апт, Libelle