Улюблена актриса: Ромі Шнайдер

Улюблена актриса: Ромі Шнайдер

Я стою перед вибором: у мене багато улюблених акторок.

Ромі Шнайдер – одна з них

У Ромі були мільйони шанувальників. Її красою та талантом захоплювався весь світ.

Але сама вона страждала від самотності і готова була обміняти всю свою славу на кохання єдиного чоловіка або хоча б на надію набути її. Коли Ромі померла, цей чоловік – Ален Делон – поклав на її могилу аркуш паперу з трьома словами, написаними німецькою мовою: “Ich liebe diсh”. Запізніле визнання…

Скільки б людських трагедій вдалося уникнути, якби такі слова люди говорили один одному за життя!

Все життя Ромі Шнайдер вела щоденник, де докладно та відверто описувала своє життя. Пізніше її щоденники стали основою автобіографії під назвою “Ich, Romy. Tagebuch eines Lebens” (“Я, Ромі. Щоденник одного життя”). 

Критики стверджували, що Ромі Шнайдер має три якості, кожна з яких окремо вже зробила б будь-яку актрису кінозіркою: безмежний талант, загадкова краса і сексуальність.

Глядачі називали її богинею. але самої Шнайдер не подобався нав’язаний їй образ. Вона хотіла бути звичайною жінкою, дружиною та матір’ю, але це у неї не виходило.

Ромі одного разу зізналася: “У житті я ніхто, на екрані – все”.

Розмарі Магдалена Альбах -Ретті

Так звали Ромі Шнайдер під час народження – з’явилася на світ 23 вересня 1938 року у Відні. Її предки у кількох поколіннях сяяли на театральній сцені.

Мати Ромі – німецька актриса Магда Шнайдер – прославилася у кіно.

Батько – Вольф Альбах-Ретті, австрійський кіноактор – ще й своїми любовними пригодами.

Про батька Ромі згодом відгукувалася так: “Він не був батьком у повному розумінні цього слова. Він ніколи не хотів мати дітей, його цікавили лише жінки”.

Дітинство

Мати Ромі виховувала дочку та сина одна. “Вісім років мама чекала на повернення батька, зберігала його речі”, – згадувала Ромі.

Мати відправила Ромі вчитися до католицької школи-інтернату.

“Монахіні не виносили мене. Я була для них дитиною, чиї батьки перебували в розлученні, дівчинкою з багатьма недоліками, брехухою. Так, я брехала, вигадуючи всякі історії про людей, яких ніколи не бачила, наприклад про Гаррі Купера, з яким нібито обідала напередодні”, – згадувала актриса.

* * *

Юна Ромі з усього робила виставу, а домашні свята перетворювалися на її бенефіс. У щоденнику вона писала: “Музика, театр, кіно, мистецтво. Ці слова змушують кипіти мою кров”.

Дебют

Ромі блискуче дебютувала у фільмі “Коли знову розквітне білий бузок”, де знімалася і її мати.

Батько з приводу цієї ролі відправив дочці листа з попередженням про те, щоб вона не поспішала “грати у дорослі ігри”. “Сховай своє дитинство в кишеню і біжи куди очі дивляться, тому що це все, що в тебе зараз є”, – писав він.

 Роль Шнайдер Єлизавети Австрійської

Популярність

Роль Сіссі – Єлизавети Австрійської – Шнайдер зіграла у трилогії Ернста Марішки, а пізніше – у картині Лукіно Вісконті “Людвіг”.

Цю роль, яка принесла їй небачений успіх, актриса вважала покаранням.

“Для публіки я була живим уособленням солодкої королівської особи. Інших ролей мені не пропонували. Але я знала, що в житті ніколи не була нею”, – говорила Ромі і робила все, щоб вирватися з полону цього образу.

* * *

Після виходу на екрани фільму про Єлизавету Австрійську Магда Шнайдер зізналася: “Тепер мені залишається лише грати роль матері відомої актриси”.

* * *

Ті, хто близько знав Ромі, зазначали, що відпочивати вона не любила: їй швидко ставало нудно, і вона тільки й думала про те, щоб якнайшвидше повернутися на знімальний майданчик. “Навіть смертельно втомившись, я, як цирковий кінь, кидаюся на поклик труби, не дозволяю собі розслабитися”.

* * *

Ромі та Коко Шанель познайомилися під час роботи над виставою “Не можна її розпусницею назвати”.

При першій зустрічі актриса видалася Коко надто вгодованою і, найстрашніше, абсолютно позбавленою відчуття стилю. Однак незабаром Шнайдер схудла, набула елегантності, а заразом і дружбу Коко.

* * *

Кажуть, актриса любила вбрання та коштовності, безтурботно витрачала гроші на них. Але сама вона якось зізналася, що найулюбленішою її прикрасою є дерев’яне кільце, подароване режисером Лукіно Вісконті.

Особисте життя

Ромі та Хорст Бухгольц зустрілися на зйомках фільму “Робінзон не повинен померти”. Палкий роман, який почався між ними настільки сильно привернув увагу громадськості до фільму, що було вирішено об’єднати двох зірок ще в одному проекті – картині “Моннті”.

Але роман між Ромі та Хорстом закінчився так само швидко, як і почався.

Ромі Шнайдер та Ален Делон

З Делоном Шнайдер познайомилася на зйомках фільму “Крістіна”.

Спочатку вони не сподобалися один одному, але незабаром зблизилися і оголосили про заручини.

Однак весілля не відбулося. Розрив із Делоном був дуже болючим для Ромі. Делон досі називає її “головною жінкою і найбільшою любов’ю свого життя”.

* * *

Коли невдача переслідувала Шнайдер у роботі, вона кидалася налагоджувати особисте життя. І навпаки, особисті неприємності штовхали актрису на пошуки нових ролей.

“Все життя я намагалася зібрати під одним дахом чоловіків, дітей, професію, успіх, гроші, свободу, впевненість, щастя”, – резюмувала актриса.

* * *

Союз з актором і режисером Гаррі Мейєном у 1966 році став для Ромі вирішенням багатьох душевних проблем. У пари народився син Давид Крістофер. Але спокій був недовгим. У 1975 році пара розлучилася, а через 4 роки Мейєн наклав на себе руки.

* * *

“Вперше все зруйнувалося, і це друга спроба”, – говорила Ромі про другий шлюб із французьким фотографом Даніелем Бьязіні, з яким вона прожила 6 років. 1977 року в них народилася дочка Сара. Сара продовжила сімейну традицію – стала актрисою.

* * *

У липні 1981 року Давид, перелазячи через паркан, упав і напоровся на цвяхи, пошкодивши собі артерію. Лікарі не змогли його врятувати.

* * *

Сценарій останнього фільму, в якому знялася Ромі Шнайдер, – “Перехожа із Сан-Сусі” – перед смертю прочитав син Шнайдер – Давид.

Історія кохання двох людей на тлі гітлерівської диктатури йому дуже сподобалася. Ромі поставила за мету: зібратися з силами і зробити картину на згадку про сина.

* * *

Останній рік життя Ромі знаходила втіху в алкоголі та транквілізаторах.

Вона перебувала в нескінченній депресії, мучилася безсонням. Колеги згадують, що їй увесь час здавалося, що син Давид живий і незабаром повернеться.

* * *

“Життя має продовжуватися. Я намагатимуся йти далі, не стояти на місці”, – з надією писала Шнайдер у щоденнику.

Однак надії не вистачило: 29 травня 1982 року продюсер Лорен Петен виявив Ромі Шнайдер мертвою.

Ніхто не сумнівався, що це самогубство. Хоча найкращий паризький патологоанатом встановив “природну смерть внаслідок зупинки серця”.

У некрологах її називали найбільшою актрисою свого часу. Її поховали поряд із сином.

Читайте: Ален Делон та його жінки

Ваша Мілена Апт, Libelle.