Салютогенез
дослідницький напрямок, який займається вивченням джерел фізичного, душевного та духовного здоров’я людини. Слово “салютогенез” має дві складові: латинську – “salutis” (здоров’я), та грецьку – “genesis” (походження). Головне питання салютогенезу, таким чином, – про походження здоров’я.
Саме слово дуже цікаве, та не дуже розповсюджене. Тому ця стаття буде одночасно у двох рубриках – “Лінгвістичні викрутаси” та “Цікаві розповіді про здоров’я”
Здоров’я
Це стан повного фізичного, психологічного та соціального комфорту, внутрішньої гармонії та рівноваги людини, а не просто відсутність хвороб та фізичних недоліків.
Саме здоров’я дає нам можливість реалізувати себе як особистість, насолоджуватися життям, працювати на повну силу, активно відпочивати, творити, подорожувати.
ВООЗ визначає здоров’я як ” ступінь, у якій людина може реалізувати свої бажання і задовольняти свої потреби “, тобто здоров’я розглядається не як ціль, а як джерело повноцінного життя людини.
Американський вчений Абрахам Маслоу, творець гуманістичної психології наводить ознаки, що відрізняють здорових людей:
Здорові люди:
– здатні краще, яскравіше та адекватніше сприймати дійсність;
– добре ставляться до себе, іншим та до природи;
– природні, спонтанні та прості;
– автономні та активні;
– з повагою, радістю та здивуванням сприймають основні життєві блага, визнаючи їх цінність;
– мають почуття солідарності;
– мають демократичний склад темпераменту;
– Моральні;
– їхній гумор носить не уїдливий, а легкий філософський характер;
– Усі здорові люди без винятку схильні до творчості.
Парадигма патогенезу
Понад триста років визначальною парадигмою в медицині була парадигма патогенезу.
Слово “патогенез” утворюється з двох грецьких слів: “pathein” – “страждати” і вже знайомого нам “genesis” – “походження”. Отже, головне питання патогенезу – про походження хвороби.
З позиції патогенезу хвороба розглядається як симптом або симптомокомплекс, який спочатку діагностується (описується), а потім “долається”.
Салютогенез вказує на здоровий аспект симптому як попереджувальний сигнал, а не першопричину.
Наше тіло соматично звертає увагу на відсутність внутрішньої рівноваги (таким прикладом є стрес). У салютогенезі прерогатива віддається шляху одужання, який вказує симптом, і посилюється значення профілактики.
“Батьком” салютогенезу вважається медичний соціолог Аарон Антоновський (1923-1994).
Він і запровадив це поняття.
Його критика, спрямована проти традиційного медичного мислення, виходить із того, що останнє орієнтоване лише на те, як уникнути чи усунути хвороботворні (патогенні) фактори, і не цікавиться оздоровлюючими (салютогенними) силами.
Що таке здоров’я?
З погляду салютогенезу, здоров’я – це здатність організму врівноважувати односторонні навантаження та протидіяти можливим хворобливим тенденціям.
Кожен організм, кожен орган, кожна клітина постійно перебувають у так званому “континуумі здоров’я/хвороби” (перехід – не різкий, а поступовий – від здоров’я до хвороби і навпаки).
У кожний момент часу внаслідок подолання шкідливих факторів чи хворобливих тенденцій виникає новий стан здоров’я.
При цьому стан здоров’я негативно впливають:
1) тілесні фактори: генетичні причини, недостатнє або неправильне харчування, нестача сну, рухи, переохолодження тощо;
2) душевні чинники: стрес, перенапруга, страх, нудьга, депресія, шокові стани, невдоволення, складнощі у відносинах та ін;
3) духовні чинники: недолік ідеалізму, мотивації, духовної їжі та ентузіазму.
Головні стратегії здорового способу життя
Щоб організм міг протистояти цим негативним факторам, необхідно дотримуватися трьох основних принципів:
У тілесній сфері –
навчити організм долати порушення гомеостазу;
У душевній сфері –
виробляти у собі почуття взаємозв’язку всього, що відбувається.
Мова йде про визнання можливості того, що все, що зустрічається на нашому шляху, має сенс і може бути включене у відчуття життя та розуміння навколишнього світу.
Тільки якщо людині вдається зрозуміти світові взаємозв’язки у великому та малому, вона може знайти сенс свого життя;
Третій принцип – духовна опірність
Багато людей сьогодні впадають у депресію: їм нестерпно бачити жорстокість та насильство, війни та катастрофи, про які постійно повідомляється у тих самих новинах.
Тому людині треба навчитися формувати такий світогляд, який здатний допомогти йому зрозуміти та осмислити те, що відбувається, відсіяти зло, зосередитися на позитивних моментах.
Резильентність
Це поняття здебільше використовується у напрямку позитивній психології (не плутайте з напрямком позитивна психотерапія – це різні речі).
Означає резильентність таку властивість особистості, яка допомогає людині долати наслідки стресів та тяжких подій, успішно адаптуватися та відновлюватися після них.
Позитивні психологи стверджують, що це вроджена здатність людини, яку, однак, можно розвивати в себе усвідомлювально.
Чим більше у нас компенсаторних можливостей та стратегій подолання (coping) великих та маленьких труднощів та турбот у особистому житті та на роботі, тим більше ми захищені від зривів внаслідок навантажень, страху, стресу, втрат.
Салютогенез стимулює пізнавальну активність людини; допомагає йому усвідомити необхідність спрямованості на здорові життєві цілі; формує уважність до самосприйняття.
А позитивне ставлення до себе, впевненість у поєднанні з довірою до майбутнього є ознаками здоров’я, яке так необхідне нам усім. Щоб жити, любити, радіти.
Якщо вам подобається дізнаватися щось новеньке про слова та їх значення, читайте мою рубрику Лінгвістичні викрутаси
Ваша Мілена Апт, Libelle.