Якою свіжістю віє
Від цієї дині в краплях роси,
З налиплою вологою землею!
Басьо.
Все, чим ми оточуємо, що їмо, дозволяє визначити основні і навіть другорядні риси нашого характеру.
Фрукти – не виняток
- Апельсини приваблюють людей м’яких та милих у спілкуванні,
- банани – незмінні ласощі лідерів і першопрохідників,
- яблука люблять консервативні особи,
- сливи хвилюють серця меланхоліків,
- персики – натур трепетних і вразливих,
- полуниця – улюблений десерт сибаритів, а “полуничку” люблять усі.
Я – прихильниця динь (хоча насправді вони – не фрукти), і груш.
Виходить, саме дині можуть підтвердити, що людина я – відповідальна і цілеспрямована, а груші доповнюють мій образ артистичністю та красномовством.
Східні мудреці називають диню райським плодом і стверджують, що вона робить жінок прекрасними, а чоловіків – бажаними.
Диня – це фрукт чи овоч?
З ботанічної точки зору диня відноситься до сімейства гарбузових і є найближчою родичкою огірка. До того ж, є плодовим овочом, а не фруктом.
Змієподібна, наприклад, зовні і ароматом нагадує довгий тепличний огірок, а за смаком та кольором – справжня диня.
Чому диня – це не ягода?
Хоча у неї плід називається “ягодоподібний”, в нього є окрема назва – гарбузина. Такий самий плід мають кабачок, кавун та гарбуз.
На відміну від справжніх ягід у них тверда зовнішня оболонка, ще й на додачу до цього квітколоже їх квітки бере участь в утворені плоду. А такі плоди взагалі назіваються “несправжні”. От і маємо)
Походження дині
Важко сказати, хто, де і коли вперше почав вживати її в їжу.
Але все ж таки більше підстав першими вважати єгиптян. Саме вони з давніх-давен почали вирощувати дині в долинах річки Ніл. Цей медовий фрукт зображений на фресках жертвоприношень богам, виявлених у стародавніх єгипетських храмах та гробницях.
Була відома диня і в античних країнах. Історики розповідають, що один відомий обжерливістю римський імператор за сніданком з’їдав до десяти штук.
Мусульмани називають її священною. Вся справа в тріщинах на її шкірці, які, як і малюнки на подушечках пальців, ніколи не повторюються. На Сході вірять, що ці письмена не що інше, як передбачення долі, написані Аллахом. Щоправда, розшифрувати ці знаки поки що нікому не вдалося.
З динею пов’язано чимало історичних курйозів.
Один із них стався у Франції з королем Генріхом IV – невгамовним шанувальником цих плодів. Якось після чергової рясної трапези король захворів.
Придворний лікар легко визначив, що всьому виною диня. Негайно було викликано сановників, було порушено судовий процес: диня була визнана винною в образі його королівської величності і засуджена до публічного прокляття. Так у Франції з королівської дурості диня на деякий час була забута.
Сьогодні шанувальників достатньо у всьому світі: щороку населення планети з’їдає понад 25 мільйонів тонн динь. Її головними постачальниками є країни зі спекотним кліматом: Іспанія, Італія, Греція, Коста-Ріка, Мексика та Бразилія.
Диня отримала власний фестиваль – Melon de Cavaillon. Взяти участь у ньому може будь-хто. Для цього потрібно запастися незвичайними рецептами страв з динею і приїхати на початку липня до невеликого французького містечка Кавайон, що у провінції Прованс. Якщо вам пощастить, ви станете не лише переможцем кулінарного конкурсу, а й кавалером Ордену Дині.
З 2010 року Дні дині проводяться і в Одесі.
Як диня впливає на організм?
Дієтологи стверджують, що, перейшовши на динну монодієту, можна запросто позбутися 2-3 кілограмів на тиждень. Секрет – у її здатності виводити з організму зайву рідину та шлаки.
Плоди також багаті:
- лікопіном, що уповільнює старіння,
- кремнієм, що покращує колір і стан шкіри,
- інозитом, що надає волоссю силу і блиск.
- залізом, який необхідний нашому організм для транспорту кисню, роботи ферменів та імунної системи.
Мої улюблені динні сорти
Список популярних налічує величезну кількість найменувань: “Українка”, “Кубанка”, “Зимівка”, “Козачка”, “Торпеда”, “Ананасна”, “Попелюшка”, “Луна”, “Ассоль”, “Ожен” та багато-багато інших.
Мої найулюбленіші:
1. Сітчаста (Колгоспниця)
Її легко впізнати по шкірці насиченого глибокого жовтого (іноді з померанчовим відтінком) забарвлення із сітчастим малюнком.
Вона має м’яку і дуже ароматну м’якоть кольору абрикоса.
Цей азіатський вигляд чудово підходить для салатів із селери та авокадо. Він також дуже смачний і без жодних добавок.
Сорт зберігатиметься при кімнатній температурі, і охолоджувати її потрібно лише за півгодини до їжі.
Якщо її переохолодити, то м’якоть втрачає свої смакові якості.
2. Шарантська
Всередині – яскравих помаранчевих відтінків, ароматна та солодка. Тому популярна як десерт.
У теплому місці дозріває за кілька діб.
У розрізаному вигляді диня знаходиться в холодильнику, щільно упакованому в пластикову плівку, 48 годин.
3. Чарджуйська
Її батьківщиною вважають Азію. Мабуть, найпахучіша з усіх своїх “сестер” і неймовірно цінується знавцями.
У неї жовто-зелена шкірка та ніжна м’якоть персикового кольору.
Якщо диня повністю дозріла, вона дуже солодка. Проба на стиглість: злегка натисніть пальцем на кінець стебла. Якщо піддається натисканню, то плід стиглий. Тоді диня зберігається лише кілька днів.
Чарджуйський сорт відмінно підходить до морозива, а також окремо як десерт.
4. Медова
Належить до найвідоміших сортів. Цей жовтий овальний плід продається майже цілий рік.
Ніжний смак її блідо-зеленої м’якоті чудово поєднується з тонко нарізаною сирокопченою шинкою – виходить чудова закуска швидкого приготування.
Якщо ви п’єте солодкі вина, такі як мускатель або портвейн, то медова диня – чудова закуска.
Динна грамота
Головний показник стиглості – її аромат.
Він має бути солодким, з нотками меду, ванілі, стиглої груші чи ананаса.
Запах трави, що походить від плода, – вірний показник того, що вона ще зелена, а злегка зброджений або зацукрований, – що перестигла і стала менш смачною.
Перед покупкою добре огляньте плід. Якщо виявите сухий хвостик і жовтий діжку, значить – дозрівала під палючими променями сонця. Відсутність цих “міток” говорить про те, що без допомоги прискорювачів зростання не обійшлося. У стиглої дині шкірка пофарбована рівномірно, не дуже щільна при натисканні, а звук при постукуванні – дзвінкий.
Плоди дині, на відміну від кавуна, чудово дозрівають при зберіганні. Тому якщо вам трапилася незріла, просто залиште її за кімнатної температури на пару діб.
Як зберігати дині:
1. За старих часів дині зберігали підвішеними до стелі в сітках або закопували в сухий пісок. Цей спосіб досі використовують у Азії.
2. Ідеальна температура зберігання – 1-3 °С при вологості близько 80%.
3. Стиглий плід тримають у холодильнику 3-4 тижні, розрізаний – три дні.
4. Ще один спосіб зберегти свіжу диню – заморозити порційно.
Динне меню
Інгредієнти у всіх рецептах дано на чотири порції.
1. Суп із дині з крабами
Дві маленькі сітчасті дині; один салатний огірок; пучок кропу; 150 мл курячого бульйону; сіль; білий перець; 50 г сметани; 80 г крабового м’яса.
1. Розділити навпіл обидві дині, вилучити насіння і вийняти м’якоть, залишивши у самої шкірки шар завширшки 1 см.
2. Огірок почистити, розрізати вздовж навпіл та вийняти ложкою насіння.
3. Помити кріп, обсушити і дрібно посікти, залишивши 1 гілочку для прикраси.
4. Зробити міксером або спеціальною мішалкою пюре з м’якоті дині та огірка, влити курячий бульйон. Додати в отриманий суп кріп, посолити, заправити перцем і добре охолодити.
5. Наповнити супом половинки динь, покласти у середину кожної по 1 ложці сметани і зверху посипати крабовим м’ясом. Прикрасити гілочкою кропу та подати на стіл.
2. Диня з шинкою
Сітчаста диня (близько 1кг); 100 г шинки; 12 фаршированих маслин; 150 г вишень; 8 виноградних помідорів; гілочки кервелю та базиліка, за смаком.
1. Диню нарізати часточками.
2. Скачати шинку в невеликі трубочки або скласти трояндочками і красиво викласти на шматочки дині.
3. Дати стекти маслинам, помити та обсушити вишню та виноградні помідори. Вимити, обсушити та відокремити від стебла листочки кервеля та базиліка.
4. Прикрасити скибочки дині маслинами, вишнею, виноградними помідорами та зеленню та подати на стіл.
Замість шинки допустимо використовувати копчене м’ясо, сирокопчену молоду свинину або безкісткову копчену шийно-лопаткову частину корейки.
3. Салат із дині з ягідним соусом
Маленький качан салату “Крижана гора” (Айсберг); перець; одна генська диня (“ожін”); салатний огірок; 250 г зеленого винограду; стебло цибулі-порею; 1/2 пучка зеленої цибулі; столова ложка лимонного соку; 1 щіпка цукрового піску; 8 ст. ложок оливкової олії, 4 ст.ложки оцту; 5 ст.ложок ягідного желе; 2 ст. ложки насіння соняшника; сіль.
1. Обламати верхнє листя салату, що залишилося розділити на чотири частини, нарізати тонкими смужками.
2. З м’якоті дині вирізати маленькі кульки.
3. Сполоснути огірок та виноград. Розділити виноградини навпіл і вийняти кісточки. Тонко нашаткувати половинки огірка.
4. Почистити, промити і нарізати кільцями цибуля-порей і колечками – зелену цибулю.
5. Перемішати всі продукти та посолити.
6. Влити в миску лимонний сік, додати перець, цукор, олію, оцет і ягідне желе, збити віником до утворення однорідного соусу і полити салат.
Подавати, посипавши насінням.
4. Салат з ківі, дині та креветок
Очистіть диню від шкірки, розріжте, видаліть насіння.
Частину нутрощі розімніть до консистенції пюре, змішайте з яблучним оцтом, оливковою олією, подрібненим листям коріандру, нарізаним тонкими смужками листям салату.
Все це приправте сіллю та перцем, перемішайте та викладіть на блюдо.
Креветки вимийте, просушіть і покладіть зверху на салат.
Ківі наріжте скибочками, частину дині, що залишилася, – кубиками і прикрасьте ними салат.
P. S.
На жаль, динний сезон недовгий, і, щоб продовжити задоволення, любителі заготовляють її про запас. Маринують, сушать, із неї роблять цукати, готують джеми. На південних ринках продають сушену диню у вигляді щільно скручених джгутів. Ах, яка смакота!
Ваша Мілена Апт, Libelle.