Отже, закінчився судовий процес над підсудним. Суд виніс… Що саме він виніс?
Вердикт, як стверджують деякі ЗМІ.
Почну з того, що не розумітися на правових дефініціях, якщо й дозволено, то пересічному громадянину.
Він не бере на себе відповідальність вести мовлення з трибун, зі сторінок газет чи електронних видань.
А ось політикам і журналістам слід розбиратися в тих питаннях, обговорювати які вони беруться публічно. І перед тим, як вжити гарне слово “вердикт”, хоча б зазирнути у словник та дізнатися його значення.
Слова “вердикт” і “вирок” – не синоніми
Вердикт –
рішення колегії присяжних у кримінальному процесі щодо винності чи невинності людини в діянні, яке йому інкримінується.
Тобто, простими словами, присяжні зобов’язані (у тому числі) відповісти на запитання, припустимо, “Винний чи ні такий-то громадянин у смерті небіжчика такого-то?”. Відповідь має бути чіткою і недвозначною: або “Так, винний”, або “Ні, не винний”.
Якщо:
- присяжні (їх 12) числом голосів не менше 6 вирішать “Ні, не винен”, бідолаху відпускають додому,
- переважать голоси у бік винності (“Так, винний”), справа передається на розгляд суду (судді).
- голоси розділяться порівну, рішення приймається на користь обвинуваченого.
І ось на підставі цього рішення, чи то пак “вердикту”, суддя виносить що? – “вирок”. Або “присуд”.
У якому оголошується, у скоєнні якого злочину винний підсудний, точно вказується стаття, за якою виноситься вирок, та призначається покарання.
Незважаючи на наявність обвинувального вердикту, суддя може винести виправдувальний вирок.
Тому що кваліфікація діянь підозрюваного – це поле діяльності для професійного судді, який досконало знає право.
Суд присяжних діє у США, Великій Британії, Іспанії, Бельгії, Швейцарії, Австрії, Росії.
Але там, де немає присяжних, наприклад, в Україні, вердикти виносити нема кому.
Тому – суддя виносить відразу і лише вирок!
Вирок –
це акт правосуддя, який має певну структуру.
У ньому є частина, що містить обов’язкові відомості про всіх учасників процесу, відсилання до конкретного закону та статті, з пунктами та частинами, на підставі якого будується висновок, опис злочину тощо.
Резолютивна частина містить усі відомості про питання, що дозволяють закрити виробництво.
Бує кілька видів обвинувальних вироків, у тому числі, як це не дивно, без призначення покарання. Наприклад, амністію за цією статтею саме в цей час оголошено.
Під час судового розгляду може бути доведено, що людина не винна. Тоді оголосять виправдувальний вирок. Але, такі випадки трапляються значно рідше.
Все. Навчайтеся правової грамоти, панове присяжні журналісти та політики!
Ваша Мілена Апт, Libelle.